Опис досвіду

Розвиток критичного мислення

на уроках української мови і літератури

      Процес демократизації освіти,  підвищення рівня її якості вимагає реалізації інноваційних підходів у навчанні, зокрема встановлення рівноправних, партнерських стосунків між тим, хто навчає, та тим, хто навчається; відмови від навчання, спрямованого насамперед на пасивне здобуття знань учнями.     Вважаю, що одним із визначальних чинників досягнення зазначеного є застосування методів і прийомів навчання технології розвитку критичного мислення.

     Критичне мислення учня – це один із видів інтелектуальної діяльності, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до навколишнього  інформаційного поля. Це комплекс навичок і вмінь, використання яких сприяє демократизації навчального середовища, а також забезпечує ситуацію успіху для кожного учня, що, в свою чергу, сприяє усвідомленому, критичному та оцінному сприйняттю інформації, креативності.

      Відомі педагоги К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський вважали, що справжнім є лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у процесі пізнання. Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане. Майстерність викладання полягає не в тому, щоб навчання, оволодіння знаннями було для учнів легким, без труднощів. Навпаки, розумові сили розвиваються, коли учень зустрічає труднощі і самостійно долає їх.

        Вітчизняний учений-методист Б.І. Степанишин попереджував, що здатність учня засвоювати нове значною мірою залежить від рівня розвитку його мислення, оскільки відсутність умінь зіставляти, порівнювати, систематизувати, узагальнювати гальмує засвоєння знань. Учений Є.А.Пасічник розглядав проблемність у вивченні літератури як дієвий спосіб розвитку критичного мислення учнів, що створює найсприятливіші умови для розвитку у них здатності по-творчому, всебічно розглядати художній твір, художній образ, особистість письменника, літературний процес тощо.

    Під час проведення уроків із застосуванням ТРКМ, намагаюся дотримуватися наступних принципів: 

-        у навчанні використовую такі завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня (аналізу, синтезу, порівняння, установлення логічних зв'язків,  узагальнення, оцінювання);

-        навчальний процес намагаюся організовувати як дослідження, тобто учні навчаються, осмислюючи, конструюючи власне мислення;

-  дослідження та оцінювання нового на уроці відбувається на основі активної пізнавальної діяльності  моїх учнів, тобто у  постійній співпраці ;

- міжособистісну взаємодію базую на активній мовленнєвій діяльності учнів.

Результатом такого навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формування власних суджень на основі застосування до навчальної інформації прийомів розвитку критичного мислення мислення.       Технологія уроку із застосуванням методів критичного мислення передбачає три обов'язкових етапи (фази): актуалізації, побудови знань, консолідації.

     Засвоєння нового починається з першої із фаз - фази актуалізації, мета якої актуалізувати в пам'яті учнів вже наявні знання; неформально оцінити те, що вони вже знають, зокрема встановити і їхні помилкові думки та уявлення; визначити мету навчання; зосередити увагу учнів на темі, викликати інтерес до її засвоєння.

     Основні запитання, на які звертаю увагу  на цьому етапі :

- Як збудити цікавість учнів ?

- Як відновити у пам’яті попередні знання?

- Як сформувати думку учнів?

- Як спонукати учнів до формулювання запитань?

       Отже, ефективна стратегія евокації створює мотивацію учнів до активного навчання. Основні форми роботи на фазі евокації: «мозковий штурм», « інформаційне гроно», «асоціативний кущ», читання з передбаченням.

       Так, починаючи вивчення  з восьмикласниками поеми «Давня казка» Лесі Українки, пропоную «мозковий штурм»:

-Як ви думаєте, яку роль відіграє  поезія в житті людей?

  Така форма дає мені змогу визначити ступінь розуміння учнями поставленого запитання та підготувати школярів до сприйняття поеми, розуміння її ідейного змісту.

        Перед читанням із шестикласниками вірша С.Чернілевського «Теплота родинного інтиму» пропоную скласти «асоціативний кущ»:

-Які у вас виникають асоціації, пов’язані зі словом «родина». Такий прийом допомагає мені зрозуміти судження учнів про родину, особливості родинних стосунків (адже в класі є учні з різних сімей), щоб потім індивідуально попрацювати з учнями з метою корекції їхніх уявлень про родину, а також налаштувати школярів  на сприйняття вірша.

     Під час вивчення поеми М. Вороного «Євшан-зілля» застосовую читання з передбаченням. Після прочитання та аналізу частини поеми,

 в якій розповідається про завдання половецького хана гудцеві, ставлю запитання:

-       Як ви думаєте, як будуть розвиватися події далі?

  Читання з передбаченням робить сприйняття твору проблемним і надає учням роль співавторів твору. Діти висловлюють припущення, відкидаючи та спростовуючи одне одного. Іноді прогнози учнів не співпадають з авторським варіантом, і це викликає естетичний шок, але робить урок тим самим ще більш цікавим та інтригуючим.

  

     Сутність другої із зазначених фаз - побудови знань, - якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації.

      На цьому етапі порівнюються очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюється перегляд очікувань та висловлюються нові, виявляються основні моменти, постійно відстежується перебіг думок школярів, узагальнюється матеріал та підбиваються підсумки, забезпечується поєднання змісту вивченого з досвідом учнів, перевіряється рівень розуміння вивченого, основних положень та ідей за допомогою запитань.

  На цьому етапі уроку  використовую такі прийоми: читання із системою позначок, «ключові слова», «кубування», сенкан, «інформаційне гроно».

       Під час знайомства шестикласників   зі статею про дитинство Лесі Українки пропоную учням  самостійно прочитати статтю й позначити позначкою + те, що їм уже було відоме, позначкою – те, про що вони дізналися вперше, позначкою ? те, про що б вони хотіли дізнатися більше.

      Система позначок дає можливість учням активізувати розумові  операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв’язок між  відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

     Під час вивчення семикласниками статті «Композиція художнього твору» пропоную учням  виписати ключові слова, пояснення до них, дібрати з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» приклади поза- сюжетних елементів. Потім усно відтворити зміст статі за ключовими словами, проілюструвавши засвоєні поняття прикладами з художнього твору.

   Такий прийом дає дитині можливість навчитися самостійно здобувати знання, будувати зв’язне висловлювання.

  Під час вивчення семикласниками повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» застосовую прийом «Розумний куб». Пропоную дати відповіді на питання, записані на гранях куба:

Визнач, хто  з героїв повісті вплинув на формування характеру Михайлика.

Проаналізуй, які риси характеру прищепив хлопчику кожен із вищезгаданих героїв.

Вислов своє ставлення до  виховання в родині Михайлика.

  Відповіді на питання на гранях куба  дають можливість створити на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймаються учнями.

   Під час вивчення повісті Г. Тютюнника «Климко» даю завдання першій групі скласти «інформаційне гроно» про діда Бочонка, другій – про його дружину.

   Такий прийом допомагає усвідомити риси характеру  героїв, висловити своє ставленя до персонажів, порівняти протилежності і навіть висловити свої припущення, як в такого доброго члоловіка могла з’явитися така недобра дружина.

  Під час вивчення шестикласниками колискових пісень пропоную скласти сенкан «Колискова пісня».

Колискова пісня

Тиха, спокійна.

Заспокоює, навіює, зігріває.

Колискова – це ліричний твір.

Ніжність.

Таке п’ятиряддя допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки.

   На стадії рефлексії реалізуються наступні важливі задачі: учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами: «Те що я чую – я забуваю; те, що я бачу і чую – я трохи запам’ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»; відбувається обмін думками, висловлюваннями. Це забезпечує збільшення словникового запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей самоосвіти учнів.

    На фаз рефлексії застосовую такі прийоми: есе, «займи позицію».

    Після опрацювання «Думи про Марусю Богуславку» пропоную восьмикласникам написати есе на тему «Маруся Богуславка – зрадниця чи народна героїня?»

Написання есе дозволяє глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв’язання, розвивати спостережливість, збагатити словниковий запас, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших.

  Під час проведення уроку з літератури рідного краю за оповіданням Панаса Мирного «Морозенко» пропоную учням прийом «займи позицію». Школярам потрібно зайняти місця  біля однієї з трьох табличок і  обґрунтувати свій вибір.

 - Підійдіть до першої таблички ті, хто вважає, що в смерті Пилипка винна Катря, яка народила позашлюбну дитину й не змогла забезпечити свого сина всім необхідним для життя.

- Підійдіть до другої таблички ті, хто вважає, що в своїй смерті винен сам Пилипко, бо не послухався матері й пішов у завірюху посипати.

- Підійдіть до третьої таблички ті, хто вважає, що в смерті Пилипка винен тогочасний суспільний лад, який не давав можливості одинокій матері забезпечити сина всім необхідним.

    Пропонуючи свою позицію, учні на практиці використовують уміння захищати її, вчаться вислуховувати інших; прогнозують, які наслідки будуть мати індивідуальні позиції.

   Фаза консолідації є етапом рефлексії, тобто з'ясування того, про що учні дізналися, що це для них означає, як це змінює їхні попередні уявлення, як вони це зможуть використати. Отже, метою навчання на даному етапі є узагальнення основних ідей та інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного ставлення, оцінювання процесу навчання; з'ясування додаткових запитань.

    Отже, методи й прийоми  критичного мислення дають можливість активізувати мислення учнів, мотивувати та стимулювати їх діяльность, залучити всїх учнів до творчої, продуктивної діяльності, вчити умінню логічно та аргументовано викладати матеріал, вдосконалювати навички колективного спілкування, виховувати почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки, формувати ключові компетентності учнів .

    Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів критичного мислення, які б навчили учнів мислити критично, дали можливість вдосконалювати  й розвивати ці вміння.

      «У серце увійде лише те, що йде від серця», - стверджував Ж.-Ж. Руссо.  Переконана, що в атмосфері довіри та взаємодопомоги учням набагато легше робити відкриття та усвідомлювати важливість здобутих знань.

    Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.