Тема: Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну
боротьбу козаків
з турецько-татарськими загар-
бниками.
«Зажурилась Україна»,
«Та ой як крикнув же козак та Сірко»
«Та ой як крикнув же козак та Сірко»
Мета:
з"ясувати особливості виникнення історичних пісень,
дослідити, як у вище вказаних піснях зображені
дослідити, як у вище вказаних піснях зображені
події
історичного минулого України; вчити учнів робити
ідейно-художній аналіз пісень, висловлювати
власні су-
дження з
приводу прочитаного, розвивати мислення,
мовлення, збагачувати
активний словниковий запас учні;
вдосконалювати
навички виразного читання пісень;
виховувати
почуття поваги до національних героїв,
Обладнання: портрети національних героїв, зображених в історичних піснях, підручник,
записи пісень, висловлювання видатних людей про українську народну пісню.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
1.Вступне слово вчителя
Сьогодні ми починаємо вивчати розділ «Українська народна творчість».
Вивчаючи цей розділ, ми познайомимося з історичними піснями та думами, з’ясуємо
їхню специфіку, а також познайомимося з життям легендарної української поетеси
Марусі Чурай та її неповторними піснями.
Яке ж це диво дивне
— народна пісня! І яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються
суспільні устрої, одні покоління приходять на зміну іншим, а народна пісня
залишається, через різні випробування проносить вона свій первісний вигляд,
свою нев'янучу молодість.
Зароджувалася
вона в праці й у забавах, у календарних обрядах наших пращурів. Була вона
із козаками і в звитяжних походах, і в турецькому полоні, ночувала біля
чумацьких вогнищ під високими зорями, плакала кривавими слізьми при тяжкій
кріпацькій праці, долинала зовом отчого дому до емігрантів у заокеанській
чужині. Наче мати-берегиня, стояла вона на сторожі тих заповідних джерел, що
нині живлять наше національне відродження.
Ви бачите на дощці висловлювання відомих
людей про українську народну пісню. Прочитаймо ці висловлювання.
«Бувають щасливо обдаровані натури і бувають
так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант — це
українці».
П.Чайковський.
«Співи козаків радують
душу і зціляють від печалі, бо йдуть вони від серця і виконуються наче з одних
уст».
П.Халепський.
«Навряд чи десь по інших країнах співають так
гарно й голосно, як у нас в Україні».
О.Довженко.
- Як оцінюють наш
народ і наші пісні ці видатні люди?
На цьому уроці ми розглянемо, як
виникли історичні пісні, яка тематика цих пісень, яких національних героїв
звеличує народ в історичних піснях; проаналізуємо дві пісні «Зажурилась
Україна», «Та ой як крикнув же козак таСірко». Запишіть тему уроку.
ІІ. Сприйняття й засвоєння
нового матеріалу.
1.Робота з підручником.
Прочитайте статтю «Історичні
пісні». Сформулюйте по три запитання до прочитаного матеріалу.
2. «Гарячий стілець»
Учень відповідає на запитання, що стосуються статті «Історичні пісні», поставлені іншими
учнями класу. Якщо учень не знає відповіді,
відповідає той, хто ставив це запитання.
3.Робота в зошитах.
Учні коментовано роблять записи.
Історична пісня – пісня, в якій розповідається про визначні події
минулого та відомих історичних осіб.
Тематика історичних пісень
1. Про боротьбу з турецько-татарськими
загарбниками.
2. Про національно-визвольну боротьбу
проти польської шляхти.
3. Про боротьбу за соціальне й
національне визволення.
4. Пісня про громадянську та Велику
Вітчизняну війну.
4. Прослуховування запису пісень.
5.Бесіда.
- Яка пісня вам найбільше сподобалася?
Чому?
- До якої групи пісень належать ці
пісні?
- Які часи зображені в пісні
«Зажурилась Україна»?
- Яких страждань зазнавав український
народ в ті часи? Як про це сказано в пісні?
- Кого ця пісня закликає стати до
боротьби з ворогом?
- Доведіть рядками з пісні, що народ
впевнений у перемозі?
- Що вам відомо про Івана Сірка?
Це козацький полководець. Протягом двадцяти років боровся з
турецько-татарськими загарбниками. Отримав перемогу у 55 битвах. Зачувши тільки ім’я Івана Сірка, вороги починали
тремтіти. Для нашого народу він був народним улюбленцем.
- Куди вирушав Сірко зі своїм козацьким
військом?
- З ким порівнюється Сірко й козацьке
військо? Чому?
6. « Інформаційне гроно»
талановитий полководець
поважає козаків,
користується любов’ю козаків
7.Робота в групах.
Ідейно - художній аналіз пісень. Клас
ділиться на 2 групи, кожна з груп аналізує одну з пісень, після завершення
роботи виступає один представник від групи.
8. Колективне заповнення таблиці.
Назва
пісні
|
Тема
|
Ідея
|
Художні особливості
|
«Зажурилась Україна»
|
Показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських
загарбників.
|
Заклик мирного населення об’єднатися з козаками для
захисту Батьківщини.
|
Метафори, риторичні оклики, звертання, епітети, зменшено-пестливі форми
слів.
|
«Та ой як крикнув же
та козак Сірко»
|
Зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка проти
кримського хана.
|
Уславлення мужності, козацької звитяги Сірка та його війська.
|
Метафори, епітети, порівняння, риторичні оклики, художній паралелізм,
вигуки.
|
8. Вправляння у виразному читанні
пісень.
ІІІ. Підсумок уроку.
1.«Незакінчене речення»
1. Історична пісня – це пісня…
2. Героями історичних пісень є…
3. Пісні «Зажурилась
Україна», «Та ой як крикнув же та козак Сірко» належать до групи історичних пісень про…
2. Рефлексія.
-
Що ви зможете розповісти вдома батькам про цей
урок?
-
Чим вразили вас історичні пісні?
ІV. Домашнє завдання.
Вивчити записи в зошиті, підготувати повідомлення про
Морозенка та М.Залізняка.
Урок 2
Тема. Пісні про боротьбу
проти соціального і національного
гніту. «Ой
Морозе, Морозенку»,«Максим козак
Залізняк»
Мета: поглибити знання учнів про
історичні пісні, вчити
робити ідейно-художній
аналіз історичних пісень;
розвивати
мислення, мовлення, збагачувати
активний
словниковий запас учнів; вдосконалювати
навички виразного
читання пісень; виховувати любов
до народних
пісень, повагу до національних героїв,
бажання
вивчати пісні рідного народу.
Обладнання: портрети національних героїв, зображених в історичних
піснях, підручник, записи пісень.
Тип. уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1.Теоретична розминка із
застосування м’ячика.
1. Які пісні
називаються історичними?
2. Назвіть тематику
історичних пісень.
3. Хто є героями
історичних пісень?
4. Назвіть тему та
ідею пісні «Зажурилась Україна».
5. Що називається
художнім паралелізмом? Наведіть приклад із вивчених пісень.
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
Сьогодні ми познайомимося з історичними
піснями «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», будемо вчитися робити ідейно-художній аналіз історичних
пісень; переймемося гордістю за наших героїчних пращурів.
В кінці уроку вам
потрібно буде дати відповідь на питання:
-
Що рухало національними героями, образи яких
виведені в народних піснях?
ІІІ. Сприйняття та
засвоєння нового матеріалу.
1.Повідомлення учня про Морозенка.
Достовірно
невідомо, хто був Морозенко. Є тільки припущення, що це був один із соратників
Б.Хмельницького Станіслав Морозенко або осавул Кропивнянського полку Нестір
Морозенко.
Частина
українських земель у 15 столітті належала Польщі. Польська шляхта встановила на
загарбаних землях жорстокий кріпосницький режим. Польські пани не вважали
українських селян за людей, змушували тяжко працювати, жорстоко карали за
найменші провини, глумилися з української мови та культури.
Це викликало
велику ненависть українського народу до гнобителів. То тут, то там спалахували
селянські повстання, які призвели до національно-визвольної війни 1648 - 1654
років під керівництвом Б.Хмельницького.
Протягом цих
років кримський хан зі своїм військом то виступав на боці козаків, то поляків,
але й сам при нагоді продовжував грабувати Україну.
Вступати в
кровопролитні бої доводилося козацтву.
2. Слово вчителя.
Це були страшні часи.
Більшість сіл і міст лежали в руїнах, поля не оралися, хліб не сіявся. Змучений
народ блукав країною. Люди гинули не тільки в боях і під час татарських
нападів, а й від голоду.
Саме про ці часи
йде мова в пісні «Ой Морозе, Морозенку»
3. Словникова робота.
Єси
— у значенні «є, будеш».
Савур-могила — тут ідеться про один зі степових
курганів на півдні України.
Обоз — укріплений військовий табір.
4 . Слухання запису пісні.
5. Бесіда.
- Які почуття викликала у вас ця пісня?
- Чому плакала Морозиха, а з нею і вся Україна?
- Порівняйте, як описує народ козацьке військо, а як
татарське.
- Якою була битва козаків із татарами?
- Як у пісні сказано про страждання України в ті часи?
6. Складання сенкану.
Морозенко
Сміливий, витривалий
Захищає, б’ється, страждає
Україна плаче за Морозенком.
Захисник
7. Повідомлення учня.
Максим Залізняк – син селянина, народний герой
гайдамацького повстання, що в історії дістало назву Коліївщина.
В Холодному Яру, поблизу Чигирина, він зібрав
гайдамацький загін у кілька сотень чоловік і разом з повстанцями захопив Жаботин, Смілу,
Черкаси, Корсунь, Канів.
Об’єднавшись з
козацьким сотником Іваном Гонтою, захопив Умань, яка була однією з найбільших
фортець польської шляхти.
Гайдамацький рух
було придушено. Залізняка катували й відправили до Сибіру.
8. Виразне читання пісні вчителем.
9. Бесіда
- Що у пісні сказано про походження Залізняка?
- Зачитайте й прокоментуйте, як гайдамаки готувалися до
бою.
- Яким був бій?
- Як зустрічали
в рідному краю переможців?
10. Складання цитатної характеристики Залізняка.
1. « Максим козак
Залізняк, козак з Запорожжя».
2. «Як пишная рожа».
3. «Зібрав війська сорок тисяч».
3. «Отак Максим Залізняк із панами бився, і за те він
слави гарной залучився» .
11. Робота з портретом Залізняка.
- Розгляньте портрет М.Залізняка,
зверніть увагу на вираз обличчя, зачіску.
- Що можна сказати про настрій
портретованого?
- Опишіть зовнішність козака.
12. Вправляння у виразному читані
пісні.
13. Робота в групах.
Ідейно - художній аналіз пісень. Клас ділиться
на 2 групи, кожна з груп аналізує одну з пісень, після завершення роботи виступає
один представник від групи.
14. Колективне заповнення таблиці.
Назва пісні
|
Тема
|
Ідея
|
Художні засоби
|
«Ой Морозе, Морозенку»
|
Розповідь про битву козаків із татарами та загибель Морозенка
|
Возвеличення мужності козацького ватажка; засудження жорстокості
поневолювачів.
|
Епітети, метафори, звертання, гіпербола, риторичні оклики.
|
«Максим козак Залізняк»
|
Розповідь про захоплення гайдамаками Умані, кривава битва.
|
Уславлення героїчної вдачі Максима Залізняка і людей з народу, віра в
перемогу.
|
Порівняння, епітети, гіпербола, метафори, риторичні оклики.
|
ІV. Підсумок уроку.
«Мікрофон»
-
Що рухало національними героями, образи яких
виведені в народних піснях?
-
Які слова вдячності ви висловили б тим, хто
мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолювачів?
V. Домашнє завдання.
Підготувати повідомлення
про Устима Кармелюка, вивчити записи в зошиті.
Тема. Історичні пісні. «Чи
не той то хміль?», «За Сибіром
сонце
сходить». Образи історичних осіб, лицарів –
оборонців
рідної землі, створені народною уявою
Мета: на прикладі вище зазначених історичних пісень
розкрити образи
народних оборонців рідної землі;
вчити учнів
робити ідейно-художній
аналіз пісень,
вдосконалювати
навички виразного читання пісень;
розвивати
мислення, мовлення, збагачувати активний
словниковий
запас учнів; прищеплювати інтерес до
духовної
культурної спадщини українців.
Обладнання: портрети Б.Хмельницького, У.Кармалюка , підручник, виставка творів
українських письменників про Кармалюка.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Теоретична розминка.
- Що називається історичною
піснею?
- Назвіть тематику історичних
пісень.
- Яких ватажків – борців за волю
згадує український народ у піснях?
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності.
Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з двома історичними піснями «Чи не
той то хміль», «За Сибіром сонце сходить», будемо вчитися робити
ідейно-художній аналіз цих пісень, розкриємо образи народних оборонців.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1.Слово вчителя.
У ході Визвольної війни 1648–1654
рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими
військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і
Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого
польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М.
Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У
боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи
незалежність і свободу своєї Вітчизни.
У цей час з’являється багато історичних пісень і дум
про події 1648–1654 років. Вони відбивають всенародний рух проти соціального й
національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої
з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою
пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.
У бою під Жовтими Водами в травні
1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу
велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 років, яка й оспівується в пісні.
Золотий
Брод, Золота Вода — поетичні
назви урочища Жовті Води.
Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
3. Побудова «Асоціативного куща»
Хміль – рослина, в’ється, шишки хмелю, вживається в
народній медицині, символ молодості, буяння, сили, Хмельницький.
4. Прослуховування запису пісні.
5. Бесіда.
- На які три частини можна поділити пісню?
- Про що йдеться в кожній частині пісні?
- Від чого народ застерігає Хмельницького?
- Чому Хмельницький впевнений у своїх силах?
- Чому поляки
названі «вражими ляхами» ?
- Якими були наслідки цієї битви для поляків?
6. Підготовка до сприйняття пісні «За Сибіром сонце сходить».
- Кому належала земля за часів кріпацтва?
- Хто обробляв панську землю?
- Як ставилися поміщики до кріпаків?
- Як протестували селяни проти гніту кріпосників?
7. Слово вчителя.
На рабське безправ’я, поневолення і
визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що
нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам’ятними були гайдамацькі
повстання на Правобережжі і повстання опришників у Галичині та на Буковині. Ці
події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях.
Серед них виділяється пісня про народного месника Олексу Довбуша, який
обстоював інтереси селян.
Антикріпосницьке повстання селян у 1768 р. на Правобережній
Україні відоме під назвою Коліївщини. Про ці події складено багато пісень,
оповідань, легенд, зокрема про ватажків повстання — Максима Залізняка, Івана
Гонту, Микиту Швачку, Івана Бондаренка та ін.
У ХІХ ст. виступи селян проти
поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими
заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської,
Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі,
де понад двадцять років (1812–1835) повстанські загони проти поміщиків очолював
уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.
8. Повідомлення учня про У. Кармалюка.
Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с.
Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім’ї
селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець
підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк був роботящим, але
непокірним. За це 1812 р. поміщик Пигловський віддав його в солдати, але в
наступному році він утік та разом з іншими солдатами-втікачами організував
повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819 р. Кармалюка
спіймали, за вироком військового суду покарали 500 шпіцрутенами й відправили у
військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в
1814–1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівського й
Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони Кармалюка
нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав
селянській бідноті. У повстанських загонах Кармалюка налічувалося понад 20
тисяч селян.
Протягом 1817–1835 рр. Кармалюка
чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він
мужньо зносив тортури, тікав з тюрем і заслань (два рази втік аж з Тобольської
губернії) і знову продовжував боротьбу.
У 1835р. Кармалюка вбив із засідки шляхтич Рутковський
у Шляхових Кориченцях (тепер с. Кориченці Деражнянського району Хмельницької
обл.). Ім’я Кармалюка — невтомного, сміливого борця проти гнобителів — стало ще
за його життя легендарним.
Про нього складено велику кількість пісень, переказів,
легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління.
9. Виразне читання пісні учнями.
10. Бесіда.
- Чому Кармалюк опинився в Сибіру?
- Чим він займався після повернення?
- Чому він не може бачитися з дружиною й дітьми?
- Зачитайте й прокоментуйте, як Кармалюк оцінює свою діяльність?
- Які почуття викликає у вас ця пісня?
11. «Займи позицію».
На дошці дві тези: «Я вважаю, що
Кармалюк чинив правильно, бо вбивав і грабував панів і наділяв бідних», «Я
вважаю, що Кармалюк чинив неправильно, бо ніхто не має права позбавляти людей
життя».
12. Слово вчителя.
Образ Кармалюка привертав до себе увагу видатних
письменників, художників і композиторів. Про життя і боротьбу Кармалюка
написали твори Марко Вовчок, М. Старицький, С. Васильченко, В. Кучер. А.
Малишко та інші, про нього створено також кінофільм.
13. Робота в групах.
Ідейно - художній аналіз пісень. Клас ділиться на 2 групи, кожна з груп
аналізує одну з пісень, після завершення роботи виступає один представник від
групи.
13. Колективне заповнення таблиці.
Назва пісні
|
Тема
|
Ідея
|
Художні засоби
|
«Чи не той то хміль»
|
Оспівування мужності, героїзму, винахідливості
Б.Хмельницького
-- видатного
українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі
з ляхами.
|
Уславлення
Б.Хмельницького
-народного
ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
|
Метафори, епітети, риторичні запитання, гіперболи, анафора,заперечне
порівняння.
|
«За Сибіром сонце сходить»
|
Розповідь про Устима Кармалюка,
який після повернення із Сибіру продовжує розбійницьку діяльність.
|
Висловлення співчуття до трагічної долі Кармалюка.
|
Метафори, повтори, порівняння, риторичні оклики, епітети.
|
ІV. Підсумок уроку.
«Кубування»
Згадай, з якими героями – оборонцями рідної землі ти зустрівся в історичних піснях.
Порівняй риси вдачі героїв.
Подумай, чому народ з великою любов’ю ставився до цих героїв.
З'ясуй, що ти можеш перейняти від народних героїв.
V. Домашнє завдання.
Вивчити записи в зошиті, скласти
цитатні характеристики образів
Б. Хмельницького, Кармалюка ( на
вибір), підготувати повідомлення про Марусю Чурай.
Тема. Пісні Марусі
Чурай. «Засвіт встали козаченьки»,
«Віють
вітри, віють буйні», « Ой не ходи, Грицю»
Мета: ознайомити учнів із драматичним життям та
поетичною творчістю Марусі Чурай, вчити робити
ідейно-художній аналіз пісень, допомогти осмисли-
ти
значення пісенної спадщини народної поетеси
в житті
українського народу; вдосконалювати на-
вички виразного читання; розвивати
мислення,
мовлення, збагачувати
активний словниковий за-
пас учнів;
виховувати любов і повагу до творчих,
обдарованих людей з народу.
Обладнання: портрет Марусі Чурай, підручник, записи пісень, виставка творів українських
письменників про М.Чурай.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
1. «Незакінчене речення»
1. Історичною
називається пісня…
2. На попередніх
уроках ми познайомилися з піснями…
3. Героям цих
пісень притаманні такі риси характеру…
4. Гіперболою
називається…
2. Перевірка цитатних
характеристик образів Хмельницького, Кармалюка.
3. Вікторина «Пізнай історичну
пісню».
1.Чи хто їде, чи хто йде,
Треба їх спитати,
Як не має він грошей —
Треба йому дати!
(«За Сибіром сонце сходить»)
2. Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
(«Зажурилась Україна»)
3. Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!
(«Та, ой, як крикнув же козак
Сірко»)
4. Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищуривши зуби!
(«Чи не той то хміль»)
5. Бились наші козаченьки
До ночі глухої,—
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
(«Ой Морозе, Морозенку»)
6. Лине гомін, лине гомін
По степу німому.
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
(«Максим козак Залізняк»)
7. Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
(«Максим козак Залізняк»)
8. Прийшла туга до серденька,
Як у світі жити?
Світ великий і розкішний
Та ніде ся діти!
(«За Сибіром сонце сходить»)
9. Ой ти станеш з шабленькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
(«Зажурилась Україна»)
10. Гей, ми ж думали, ой, та ми ж
думали,
Та що над степом та сонечко сяє.
Аж то військо та славне Запорізьке
Та на ворожих конях у степу виграває.
(«Та, ой, як крикнув же козак
Сірко»)
11. А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великою
Потугу я знаю...
(«Чи не той то хміль»)
12. То не грім в степу грохоче
То не хмара світ закрила,—
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
(«Ой Морозе, Морозенку»)
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності.
Погляньте на портрет
Марусі Чурай Ф. Самусєва. Гарне обличчя, очі, повні невимовного суму.
Людська душа — завжди таємниця. Інша справа — душа поета. Її відверту сповідь
ми знаходимо у творах. Сьогодні в нас є унікальна можливість зробити спробу
збагнути душу поета. А допоможуть у цьому пісні — «Засвіт встали козаченьки»,
«Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...».
«Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові,
але не знала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині
сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і
вражають нас глибиною і щирістю висловлюваного в них почуття, довершеністю
форми, чарівністю мелодій». М.Стельмах
ІІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.
1.Повідомлення учня про Марусю Чурай.
Достовірні дані про дівчину, яка складала
чудові пісні, не збереглися, адже все 1658 року знищила пожежа в Полтаві —
місті, де вона народилася. А пам’ять про Марусю народ зберіг у своїх легендах
та переказах.
За переказами, Маруся Чурай народилася
1625-го (за іншими версіями — 1628 або 1629-го) у сім’ї козацького сотника
Гордія. Після смерті батька, якого 1648 року було спалено на багатті у
Варшаві як бунтівника, Маруся залишилася жити з матір’ю в Полтаві. За молодих
років дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван
Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Грицю
Остапенку), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася.
Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць
вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього чотири роки.
Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо
покохав іншу — Ганусю із заможньої полтавської сім’ї. Дівчина не витримала
зради та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої
бабусі-відьми, але його випадково випив Гриць.
Улітку 1652 року полтавський суд засудив
Марусю до страти, однак її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького,
де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для
покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись 1653 року до
Полтави, померла віком 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими
даними — 1652 року в Полтаві вiд сухот невдовзі після амністії або стала
черницею якогось з українських монастирів).
2. Слово
вчителя.
Постать Марусі Чурай пов’язують із початком
розвитку української поезії та пісні козацьких часів. Через століття ми
дізналися, що творцем багатьох козацьких пісень і їх виконавцем була Маруся
Чурай.
Природа наділила дівчину чарівною вродою й
талантом складати пісні та заворожувати людей своїм співом. Вона мала добре
серце, чутливу душу. Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України,
українського народу. У народнопісенній творчості образ Марусі — символ
прекрасної пристрасної любові, відплати за зраду, великого жіночого болю.
3.Прослуховування
запису пісні «Засвіт встали козаченьки».
4.Бесіда.
- Чому
плакала Марусенька?
- Про
що просить матір сина, виряджаючи його у військовий похід?
- З
яким проханням звертається син до матері?
-
Поясніть реакцію матері на синове прохання.
- Зверніть
увагу на початок і кінець пісні. Як називається цей художній прийом?
5.
Вправляння у виразному читанні пісні.
6. Виразне
читання пісні «Віють вітри, віють буйні».
7.Бесіда
- Який
художній прийом вжитий на початку пісні?
-
Через що страждає дівчина?
- Чому
люди заздрять дівчині?
- Чи
схожа доля ліричної героїні пісні на долю М.Чурай?
8.
Прослуховування запису пісні «Ой не ходи, Грицю».
9. Бесіда.
- Які
почуття викликала у вас ця пісня?
- Що
сталося з Грицем? Чому?
- Чи
можна вважати вчинок дівчини злочином?
- Як
би вчинили ви?
- Чи
можна вважати цю пісню автобіографічно?
10.
Складання інформаційного грона.




не може пробачити зради
отруює
зрадника
11. Робота в групах.
Ідейно - художній аналіз пісень. Клас
ділиться на 2 групи, кожна з груп аналізує одну з пісень, після завершення
роботи виступає один представник від групи.
12. Колективне заповнення таблиці.
Назва пісні
|
Тема
|
Ідея
|
Художні засоби
|
«Засвіт встали козаченьки»
|
Зображення прощання
козака з дівчиною і матір’ю.
|
Возвеличення щирого
почуття кохання, материнської любові, засудження поганого ставлення матері
козака до коханої її сина.
|
Обрамлення,
зменшено-пестливі форми слів, звертання, метафори, епітети.
|
«Віють вітри, віють буйні»
|
Відтворення страждань
закоханої дівчини.
|
Возвеличення щирого,
вірного почуття кохання.
|
Метафори, епітети,
порівняння, риторичні запитання, художній паралелізм.
|
«Ой не ходи, Грицю»
|
Зображення помсти
зрадженої дівчини невірному Грицеві.
|
Засудження невірності у
коханні.
|
Звертання, вигуки,
метафори, епітети, зменшено-пестливі
форми слів.
|
13. Слово вчителя.
Образ М.Чурай знайшов відображення у творах
Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира
Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко.
ІV. Підсумок
уроку.
«Мікрофон»
- Яке
враження справила на вас творчість Марусі Чурай?
- Чи властиві
почуття, які переживали героїні пісень М.Чурай сучасній молоді?
V. Домашнє завдання.
Вивчити
записи в зошиті, вивчити напам’ять пісню «Засвіт встали
козаченьки», підготувати повідомлення про кобзарів.
Урок 5
Тема: Українські народні
думи, їх різновиди. Жанрова
своєрідність, історична основа, героїчний зміст
дум
Мета: ознайомити школярів з українською народною думою
як
жанром художньої літератури, їх різновидами,
особливостями жанру, тематичною спрямованістю
твору; розвивати мислення,
мовлення, збагачувати
активний словниковий запас учнів; виховувати
почуття патріотизму, повагу і любов до героїчного
минулого нашої
країни.
Обладнання: портрети кобзарів та лірників,
запис дум, підручник, кросворд, висловлювання М. Стельмаха про українську думу,
план уроку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Перевірка
домашнього завдання.
1. Розгадування кросворда.
1
|
М
|
|||||
2
|
А
|
|||||
3
|
Р
|
|||||
4
|
У
|
|||||
5 С
|
||||||
6 Я
|
1. Те, що чекає на героя пісні «Ой не ходи, Грицю...» у четвер.(Смерть)
2. Те, що лежить в основі композиції пісні «Засвіт встали
козаченьки». (Діалог)
3. Ім’я головного героя однієї з пісень М.Чурай. (Гриць)
4. Почуття, яким сповнене серце дівчини у пісні «Віють вітри,
віють буйні». (Туга)
5. Поетеса, з якою порівнюють Марусю Чурай. (Сапфо)
6. Постійний епітет до слова «очі», використаний у пісні
«Засвіт встали козаченьки». (Яснії)
2.Виразне читання пісні «Засвіт встали козаченьки» напам’ять.
ІІ.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
«Українські
думи є не тільки художнім літописом минулих віків, — вони й зараз силою
людяності і поезії виховують в нас любов до рідної країни, ненависть до всякого
гніту і поневолення», - писав М.Стельмах.
Сьогодні на
уроці ми познайомимося з українською народною думою.
Ми будемо
працювати за планом:
1. Дума – оригінальний і популярний вид усної народної
творчості.
2. Тематика дум.
3. Особливості дум.
4. Народна дума та історична пісня.
5. Кобзарське мистецтво України.
ІІІ.
Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1.Розповідь
учителя поєднана з конспектуванням матеріалу учнями.
Ще з ХVІ століття думи почали називатися специфічно «русинськими», далі —
«козацькими», «українськими» піснями, що мають тільки їм притаманні ознаки і
високий поетичний рівень, а з появою на початку ХІХ століття перших перекладів
дум на європейські мови з’явилися статті про них та їх виконавців-кобзарів.
Світ схарактеризував думи як щось нове, досі не відоме в творчості інших
народів... У 1845 році французький журнал «Британський
огляд» зазначив, що думи - це «найоригінальніший і найбагатший жанр
слов’янської поезії».
Думи — це великі пісенно-розповідні твори героїчного,
рідше соціально-побутового змісту.
Вони неначе
поетичний літопис козацького життя, бурхливого й широкого, як море. В думах оспівані різні подвиги козаків, народна визвольна боротьба проти
чужеземних нападників і «власних панів», козацької старшини.
В думах
возвеличуються народні герої, що захищали рідну землю: Самійло Кішка,
Б.Хмельницький та інші.
Любов до
Батьківщини – високе й святе почуття для героїв народних дум. Особисті інтереси
вони підпорядковують громадському обов’язку.
Тематика дум:
1.Думи про героїчну боротьбу
українського народу проти турецько-татарських загарбників та про турецьку
неволю. («Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів з Азова», «Самійло Кішка»)
2.Думи про героїчну боротьбу
українського народу проти національного поневолення («Хмельницький і Барабаш»,
«Молдавський похід Хмельницького», «Смерть Богдана і вибір Юрія Хмельницького»)
3. Соціально-побутові думи, у
яких поетично розроблялися проблеми моралі, людських взаємин ( «Удова», «Сестра
і брат», «Прощання з родиною», «Поворот сина з чужини», «Дума про сон»)
Виконуються думи речитативом.
Речитатив – це протяжне
проказування, наближене до співу. Під
акомпанемент кобзи, бандури, ліри.
2. Прослуховування уривку з думи.
3.Робота в парах з підручником.
Випишіть зі статті на с.33 особливості народних дум.
Особливості дум:
1. Своєрідна композиційна будова:
зачин, основна частина, кінцівка.
2. Трикратні звернення або
повтори.
3. Нерівноскладовість рядків.
4. Дієслівне римування.
5. Відсутність художніх
строфічної будови.
6. Вживання засобів: постійні
епітети, персоніфікації, художній паралелізм, гіперболи, тавтології, риторичні
запитання.
рівноскла- герої нерівноскла-
дові рядки тематика дові рядки
строф. буд. худ.засоб.
відсут. строф.
будови
5.Повідомлення учня про кобзарське
мистецтво України.
Першими творцями і виконавцями дум були кобзарі, імена яких
не дійшли до наших днів. Це, як правило, були колишні козаки, які
постраждали від ворогів під час битв чи в полоні, або ж старі козаки, які не
могли вже воювати, але залишались вірними козацтву. Деякі з них жили разом з
козаками на Січі, щоб піднімати бойовий дух молодих воїнів. Існують спогади, що
перед вирішальними битвами козаки слухали спів кобзарів, і це надихало їх на
ратні подвиги. Інші кобзарі мандрували, зупиняючись в містах і селах, де на
центральних майданах виконували свої твори,
розповідали людям найновіші події. Цим вони піднімали національну свідомість
народу, вселяли віру в незалежність української держави. Тому всі поневолювачі
української землі переслідували і вбивали народних співців.
18 століття
залишило поодинокі свідчення про носіїв героїчної поезії — кобзарів. Відомо про кобзаря Рихлівського, на
прізвище Бандурка (чи Милий), який називався «гайдамацьким бандуристом» за
участь у народних повстаннях; а також Грицька Кобзаря. Про останнього
збереглися свідчення, що він був козаком. Потрапивши з двадцятьма побратимами у
полон, він домігся довіри ворогів і був призначений наглядачем. Згодом
влаштував втечу козаків, видавши їм турецький одяг, за що йому турки викололи
очі. Про нього існують народні легенди, зокрема про вбивство під час
гайдамацького повстання та поховання у Канівському лісі.
Славетний фастівський полковник Семен
Палій, якого Петро І заслав до Сибіру, навіть у неволі не розлучався з кобзою.
Існують також свідчення про утримування Петром І незрячих кобзарів Любистка та
Ніжевича та однієї кобзарки, ім´я якої невідоме, як придворних співців. Згодом
Любисткові вдалось утекти із царського двору.
З наступом російського царизму на
культуру українського народу кобзарство занепало. Царські власті оголосили
кобзу «крамольним» інструментом, полювали на народних співців, ув´язнювали їх,
знищуючи інструменти.
Архівні
документи, виявлені в 19 ст., свідчать, що трьох кобзарів, учасників
Коліївщини, було страчено: Прокопа Скрягу з міста Оста-пова, Михайла, Сокового
зятя з с. Шаржиполя, Василя Варченка з міста Звенигородки. Перші два були учасниками збройних
повстань. Про останнього з них записано: «Стратити за те, що він разом з ватажком
загону повстанців Ремезою обійшов багато сіл і містечок та гайдамакам на
бандурі гравав». З цього видно, наскільки важливою була роль кобзарів у
формуванні національної свідомості.
Пізніше відомими були імена
кобзарів 19 ст., від яких записували думи Цертелєв, Куліш та ін. Серед них — Архип Никоненко з міста
Оржиці та Андрій Шут з міста Олександрівки на Чернігівщині. Талановитим
кобзарем з великим імпровізаторським хистом був Іван Стрічка, від якого у
першій половині 19 ст. записано 13 дум. Найпопулярнішим кобзарем того часу був Остап Вересай (Радчишин, учень Семена Кошового),
який вирізнявся з-поміж інших дуже багатим репертуаром. Він мандрував по
Полтавщині, Чернігівщині, Київщині, був навіть у Петербурзі та інших містах.
Будучи високо-інтелігентною людиною, він був знайомий з багатьма видатними
діячами (зокрема листувався з Шевченком, який на знак глибокої поваги подарував
йому свій «Кобзар» з автографом). Є спогади, що на його виступи у Києві
з´їжджалися люди з усієї України. Він був надзвичайно талановитим,
неперевершеним виконавцем. Про цю людину існує більше свідчень, оскільки з ним
спілкувалися тогочасні етнографи-фольклористи та збирачі народної творчості (у
тому числі П. Куліш). Ці записи розширюють знання про кобзарів. Зокрема серед
своїх побратимів О. Вересай називає Вербу Данила, Хруща Федора, Ладжу Антона,
братів Максима і Сергія, Івана Стрічку і його сина Сакона, Кощія Федора, Яхна
Івана. Вересаївська традиція передавалась упродовж кількох поколінь: його учнем
був кобзар Кулибаба, у якого вчився Гончаренко, у нього — Горобець, у Горобця —
Бідило, а у нього — Гащенко, який теж мав кількох учнів.
Зібрано
багато інформації про життя та творчість, особливості репертуару та виконання й
інших кобзарів 19 ст., зокрема І. Кравченка-Кркжовського, Гната Гончаренка (від
нього записували твори Г. Хоткевич, Леся Українка, К. Квітка; його майстерність
високо цінували В. Гнатюк та Ф. Колесса), Терентія Пархоменка.
Серед
кобзарів кінця 19 — початку 20 ст. відомі також імена — Михайло Кравченко (від
якого записував думи на фонограф Ф. Колесса), Петро Древченко, Павло Гащенко,
Терентій Пархоменко, Іван Кучеренко, Іван Нетеса, Григорій Кожушко; та лірників
— Самсон Веселий, Іван Зозуля, Ларіон. На початку 20 ст. кобзарів було чимало, вони відігравали значну
роль у формуванні політичної думки українського народу, за що їх часто
переслідували і знищували.
За останні роки в українській
періодиці були оприлюднені факти про те, що з приходом радянської влади на
українські землі велася цілеспрямована ідеологічна боротьба проти народних
співців. У перші роки радянської влади було прийнято дві постанови, за якими
кобзарі переслідувались як жебраки, а також заборона національних інструментів
кобзи, ліри, бандури. Почалося переслідування і масове знищення носіїв
української пам´яті. Найжорстокішою була акція взимку з 1934 на 1935 p., коли
кобзарів усієї України (337 майстрів) зібрали в Харкові начебто з нагоди
кобзарського з´їзду, а потім 239 з них розстріляли за Харковом біля Холодної
гори, а решту відправили до Москви, звідти — в Сибір.
6. Слово вчителя.
Саме завдяки українським співцям збереглися
безцінні перлини народного ліро-епосу.
7.
Складання сенкана.
Дума
Історична,
героїчна
Відображає,
оспівує, зберігає
Кобзарі є
виконавцями дум.
Речитатив
ІV. Підсумок
уроку.
- Що вас
здивувало сьогодні на уроці?
- Про що ви
могли б розповісти своєму товаришу?
V. Домашнє завдання.
Написати есе «Народні думи».
Прочитати думу
«Маруся Богуславка».
.
Комментариев нет:
Отправить комментарий